Соціологія шпаргалки

Posted on by Ycusuwyv

Соціологія шпаргалки Скачать

Наприклад, Країна Басків є складовою частиною Королівства Іспанія. В той же час у їх уявленні держава не є класово неупередженою, оскільки на її діяльність впливають різні зацікавлені соціальні групи (« групи тиску »). У наш час країнами нерідко називають адміні­ стративні або автономні частини держави. У будь-якому випадку, проте, можна сказати, що з певного моменту розвитку суспільства держава є необхідним способом його організації, невід’єм­ ною умовою його існування та життєдіяльності. Але з погляду юридичної науки ці поняття не є тотожними. Територія держави — це простір, у межах якого здійсню ється державна влада, просторове буття держави;.

У сучасному світі ригоризм указаних трактувань сутно­ сті держави значно знизився. Найбільше поширення у державознавстві та політології набув соціологічний підхід до держави. Сучасні немарксистські соціологічні школи розглядають державу як офі ційного представника суспільства, призначення якого є трояким: керівництво виконанням «загальних справ»; на дання соціальних послуг; арбітраж відносно різних груп суспільства. У цьому сенсі існують такі концепції суті держави:. Воно має не тільки правове, а й географічне значення (гірська країна, рівнина тощо). Нині ця концепція офіційно визнана лише в деяких державах (Ісламська Рес публіка Іран , Індуїстське Королівство Непал). Вони визначали державу як універсальну політичну організацію економічно панівного класу. Це частина земної кулі, з якою історично пов’язаний державний народ, що має кордони, визнані міжнародним співтовариством. Класичний підхід до держави привертає своєю чіткістю, можливістю відмежувати державу від інших соціальних організацій. Держава поширює свою владу на всіх людей, які проживають на її території;. Держава, з одного боку, володіє правом на законний (встановлений законодавчими актами) примус щодо індивідів, чия пове дінка не відповідає правовим нормам (легальність примусу). У мусульманській концепції держави — це: ухвалення політичних рішень на основі ісламу, який роз­ глядається як єдино правильна ідеологія; консенсус влади і найбільш авторитетних представників народу; відкритість влади для будь-якого мусульманина тощо. Теологічний  підхід до вивчення держави відомий з най давніших часів. Визначення дер­ жави як влади, підпорядкованої праву, виводить за рамки держави не тільки тоталітарну державу, а й більшість до- сучасних держав. Теоретики плюралістичної демократії (Гарольд Ласкі, Моріс Оріу) стверджують, що в сучасній державі відбувається дисперсія політичної влади: держава ділить тягар ухвалення рішень із численними інститутами громадянського суспільства (партіями, профспілками, корпораціями). Проте це підхід далеко не завжди є плідним при практично­ му застосуванні: достатньо складно інколи визначити дер­ жавний народ, кордони території (наприклад, у кочових імперіях середньовіччя), та й носієм влади може бути не тільки держава, а й особа, й соціальна спільнота. Державна влада має свій особливий апарат у вигляді органів держави і про фесійних управлінців (армія, поліція, чиновники, судді тощо);. У постіндустріальному (інформаційному) суспільстві, мета якого — розширене виробни цтво та споживання — менеджери стають новою економіч ною елітою, оскільки саме вони управляють виробництвом. Термін «держава» застосовується як тотожний поняттю «країна» для позначення сукупності людей, території, на якій вони проживають, і суверенної в межах даної терито­рії влади. Завдяки спільним зусиллям держави та суспільних інсти­ тутів інтереси всіх шарів суспільства в основному задово­лені, досягнута рівновага між інтересами особи та суспіль­ства;. Ці кошти не обхідні для вирішення загальнозначущих проблем (наприклад, оборони, будівництва громадських будівель і споруд), а також для утримання державного апарату;.

picture